- непрохідність
- [неипроух’і/д(')н'іс'т']
-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
непрохідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непрохідність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до непрохідний. Непрохідність шляхів. 2) мед. Нездатність пропускати що небудь (про органи людини або тварини). •• Непрохі/дність кише/чнику захворювання, яке характеризується порушенням проходження вмісту кишечнику … Український тлумачний словник
ілеус — у, ч. Неповна непрохідність кишечнику; непрохідність кишечнику, що починається … Український тлумачний словник
обструкція — ї, ж. 1) Дія, демонстративно спрямована на зрив якого небудь заходу, пропозиції і т. ін.; різновид протесту. 2) мед. Перешкода, закриття, утруднення, закупорка, утруднення прохідності, непрохідність. •• Сечова/ обстру/кція наявність перешкоди по… … Український тлумачний словник
заворот — у, ч. 1) Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. 2) Місце зміни напряму руху; закрут, вигин. •• За/воро/т кишо/к мед. непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель. За/воро/т пові/ки патологічний стан, при якому край… … Український тлумачний словник
оклюзія — ї, ж. 1) Закупорка, закриття, непрохідність. 2) хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 3) Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду. 4) мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелеп у… … Український тлумачний словник
заворот кышок — мед. Пр. Непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель … Словник лемківскої говірки